У розвитку сучасної стоматології стоматологічні матеріали, як матеріальна основа для діагностики та реставрації, суттєво впливають на вибір планів лікування та покращення клінічних результатів шляхом постійних проривів у їх виконанні. Від раннього лиття металу до сучасних мульти-композитних систем, стоматологічні матеріали постійно оптимізувалися з точки зору міцності, естетики, біосумісності та оброблюваності, забезпечуючи міцну підтримку для точного, мінімально інвазивного та персоналізованого лікування.
Металеві матеріали вже давно займають важливе місце в клінічній практиці, особливо сплави кобальту-хрому та титану. Кобальто-хромові сплави з їх чудовою механічною міцністю та стійкістю до корозії широко використовуються в незнімних протезах, каркасах знімних зубних протезів і компонентах імплантатів, зберігаючи стабільну форму та функціонуючи в умовах складних навантажень. Титанові сплави відомі своєю низькою щільністю, високою питомою міцністю і відмінною біосумісністю; їх модуль пружності ближчий до модулю кісткової тканини, що зменшує ефект екранування напруги, і тому вони широко використовуються у виробництві імплантатів та абатментів. Однак естетичні обмеження металевих матеріалів спонукали промисловість постійно досліджувати не-металеві альтернативи з більшим біоміметичним ефектом.
Розвиток керамічних матеріалів значно збагатив реставраційні методи. Цирконієва кераміка завдяки своїй чудовій міцності на згин і в’язкість до зламу може витримувати значні оклюзійні сили в ділянці задніх зубів, а її колір дуже нагадує природні зуби, що робить її основним вибором для всіх-керамічних коронок, мостів і реставрацій на імплантатах. Скло-кераміка пропонує переваги в прозорості та естетичності, що робить її придатною для реставрацій, які потребують високого блиску та глибини, наприклад для передніх вінірів та вкладок. Незважаючи на те, що крихкість кераміки залишається проблемою, її ударостійкість була значно покращена завдяки контролю складу та мікроструктурному дизайну.
Останніми роками композитні-матеріали на основі смоли швидко розвиваються, особливо в тимчасових реставраціях, оклюзійних накладках і дитячій стоматології. Ці матеріали володіють хорошою пластичністю та простотою обробки, що дозволяє швидко формувати та досягати достатньої міцності за допомогою світлового затвердіння. Досягнення в зносостійкості та естетичній стабільності нових нанонаповнювачів постійно підвищують їх придатність для тривалого-клінічного використання.
Крім того, біологічно активні матеріали набувають популярності. Композитні матеріали, що містять біо-скло або гідроксиапатит, можуть сприяти з’єднанню із зубною або кістковою тканиною за певних умов, створюючи потенціал для ремінералізації та регенерації тканин.
У майбутньому стоматологічні матеріали розвиватимуться в багатьох напрямках, включаючи високу міцність, високу симуляцію, біоактивність та інтелектуальну реакцію, враховуючи також адаптивність цифрової обробки, щоб задовольнити потреби негайної реставрації в кріслі та персоналізованого налаштування, а також постійно сприяти оральній медицині для досягнення цілей більшої точності, мінімальної інвазивності та естетики.
